Біль у крижово-клубовому суглобі: причини, симптоми та вправи, що допомагають
Фізична терапія, цільові вправи, бандажування та ін’єкції можуть допомогти полегшити симптоми.
Біль у попереку часто виникає через проблеми з хребцями та навколишніми тканинами хребта. Але в деяких випадках причина криється нижче — у крижово-клубовому суглобі. «Крижово-клубові суглоби — це місце, де хребет з’єднується з тазом», — каже доктор Крістофер Боно, хірург-вертебролог Ортопедичного центру хребта при Медичному центрі Массачусетської лікарні, пов’язаному з Гарвардом.
Два крижово-клубові суглоби з’єднують трикутну нижню частину хребта (крижі) з верхньою частиною таза (клубова кістка). Міцні зв’язки з’єднують кістки цих суглобів, забезпечуючи стабільність і зберігаючи суглоби майже нерухомими.
Що спричиняє біль у крижово-клубовому суглобі?
Крижово-клубовий суглоб може запалитися та викликати біль, але точна причина не завжди відома. У деяких випадках біль виникає після травми, під час якої суглоб рухається більше, ніж передбачено. «Крижово-клубові суглоби не дуже рухливі, з деякими винятками», — каже доктор Боно.
Під час вагітності гормональні зміни роблять крижово-клубові суглоби та навколишні зв’язки більш еластичними, дозволяючи тазу розширитися достатньо, щоб дитина могла пройти через пологові шляхи. Зв’язки можуть залишатися розслабленими після пологів, що призводить до болю в крижово-клубовому суглобі.
Крижово-клубові суглоби також можуть бути більш рухливими як у чоловіків, так і у жінок зі зв’язками, які розслаблені з інших причин, включаючи стан, відомий як синдром Елерса-Данлоса. «Рух може не викликати болю, але іноді викликає», — каже доктор Боно.
Як і в інших суглобах, на кінцях кісток, що з’єднуються в крижово-клубових суглобах, є шар хряща. Цей хрящ може зношуватися, призводячи до остеоартриту. «Але це не обов’язково корелює з болем», — каже доктор Боно.
Більш рідкісними причинами запалення крижово-клубового суглоба (також відомого як крижово-клубовий артрит) є деякі аутоімунні захворювання, такі як анкілозуючий спондиліт, та інфекції.
Поширені симптоми болю в крижово-клубовому суглобі
Біль у крижово-клубовому суглобі зазвичай відчувається не безпосередньо посередині попереку. Частіше він локалізується трохи з одного боку, приблизно між центром попереку та верхньою частиною сідниці.
Біль може поширюватися на стегно, а у деяких людей — вниз по нозі. Тому біль у крижово-клубовому суглобі іноді може нагадувати біль від грижі міжхребцевого диска або радикуліт.
«Люди часто відчувають біль сильніше, стоячи на одній нозі, ніж на іншій», — каже доктор Боно. З цієї причини один з діагностичних тестів називається «фламінго-тест». Ви переносите вагу на одну ногу і піднімаєте інше коліно, ніби ненадовго встаєте, як фламінго. «Іноді ми робимо рентгенівські знімки в такому положенні пацієнта, щоб побачити, чи є зміщення в крижово-клубовому суглобі», — каже він. Коли біль викликаний крижово-клубовим артритом, він, як правило, сильніший вранці і полегшується при фізичних навантаженнях.
Фізичний огляд також включає виконання певних рухів ногою, призначених для відтворення болю, що свідчить про можливу залученість крижово-клубового суглоба.
Вправи та розтяжки, які можуть допомогти
Якщо фізичний огляд свідчить про те, що симптоми походять з крижово-клубового суглоба, лікування часто починається з фізіотерапії. «Фізіотерапевт визначить, чи є у людини гіпермобільність чи гіпомобільність», — каже доктор Боно. Іншими словами, чи є в суглобі занадто великий або недостатній рух?
Якщо руху занадто багато, вправи для крижово-клубового суглоба включатимуть розтяжки, такі як розтяжка підколінних сухожиль, розтяжка чотириголового м’яза стегна та притягування колін до грудей (див. «Притягування колін до грудей»), а також зміцнюючі вправи, такі як «міст» (див. «Міст») та «пташка-собака». Також, носіння бандажа або пояса для стабілізації крижово-клубового суглоба може допомогти, якщо він занадто рухливий; він обгортається навколо талії трохи вище стегон, створюючи тиск і стабілізуючи нижню частину спини.
Якщо суглоб скутий, що обмежує рух, фізіотерапевт може використовувати техніки мануальної терапії для відновлення нормального діапазону рухів. Це лікування руками передбачає застосування контрольованого тиску до крижово-клубового суглоба та прилеглих ділянок.
Ін’єкції та інші варіанти
Якщо фізіотерапія не полегшує симптоми належним чином, інші варіанти включають знеболюючі або протизапальні препарати (такі як ібупрофен), а також більш просунуті методи лікування, такі як ін’єкції кортикостероїдів у крижово-клубовий суглоб та радіочастотна абляція. Щоб визначити, чи допоможуть ці останні варіанти, лікар часто вводить анестетик у цю ділянку; значне тимчасове полегшення свідчить про те, що біль походить з крижово-клубового суглоба і що додаткові ін’єкційні методи лікування суглоба, ймовірно, допоможуть.
Деякі лікарі додають до ін’єкції кортикостероїд, роблячи процедуру як діагностичною, так і, можливо, терапевтичною, оскільки кортикостероїд може зменшити запалення та полегшити біль. «На мій досвід, це відбувається більшу частину часу», — каже доктор Боно.
«Якщо полегшення болю від ін’єкції кортикостероїду не триває достатньо довго, радіочастотна абляція є розумним варіантом», — каже доктор Боно. Ця техніка, яка передбачає нагрівання нервів для блокування больових сигналів, може забезпечити триваліше полегшення.
Для людей з аутоімунними причинами болю в крижово-клубовому суглобі можуть бути рекомендовані протизапальні та імуносупресивні препарати. Бактеріальні інфекції лікують антибіотиками.
Операція зі зрощення суглобів є крайнім засобом, але потрібна рідко.
Притягування колін до грудей Ляжте на спину, витягнувши ноги на підлозі. Руки розслабте вздовж тіла. Розслабте плечі, притиснувши їх до підлоги. Повільно зігніть ліве коліно і підтягніть його до грудей руками. Затримайтеся на 30 секунд. Поверніться у вихідне положення. Повторіть, підтягуючи праве коліно до грудей. Затримайтеся на 30 секунд. Поверніться у вихідне положення. Повторіть ще два рази. Міст Ляжте на спину, зігнувши коліна і поставивши стопи на підлогу на ширині стегон. Руки покладіть вздовж тіла. Розслабте плечі, притиснувши їх до підлоги. Напружте м’язи живота і сідниці, натисніть п’ятами в підлогу і підніміть стегна від підлоги настільки високо, наскільки комфортно, або доки вони не будуть на одній лінії з плечима і колінами. Тримайте стегна рівно, а хребет — у нейтральному положенні. Затримайтеся на п’ять-десять секунд. Поверніться у вихідне положення. Повторіть вісім-дванадцять разів. Фотографії Майкла Керролла |
Зображення: © marinesea/Getty Images
Про автора
Лінн Крістенсен , штатний автор
Лінн Крістенсен — штатний автор, яка готує статті для флагманського веб-сайту Harvard Health Publishing та його чотирьох інформаційних бюлетенів: Harvard Health Letter, Harvard Heart Letter, Harvard Women’s Health Watch та Harvard Men’s Health Watch. Вона… Див. повне біографічне досьє Переглянути всі публікації Лінн Крістенсен
Про рецензента
Крістофер М. Боно, доктор медицини , автор
Доктор Крістофер М. Боно — сертифікований хірург-вертебролог, який спеціалізується на лікуванні дорослих пацієнтів у Ортопедичному центрі хребта при Медичному центрі Массачусетської лікарні. Доктор Боно здобув медичний ступінь у Медичному центрі Державного університету Нью-Йорка (SUNY).… Див. повне біографічне досьє Переглянути всі публікації Крістофера М. Боно, доктора медицини
За матеріалами: www.health.harvard.edu