Про головне: На Верховинщині реалізовано проєкт зі створення цифрового образу легендарної гуцульської співачки Марії Кречунєк (Чукутихи) для нового туристичного маршруту. Цифрова провідниця розповідатиме історії гуцульською говіркою, супроводжуючи туристів історико-культурними локаціями.
На Верховинщині відтворили цифровий образ Чукутихи
На Верховинщині готують до відкриття новий туристичний маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці», який об’єднає 12 історико-культурних локацій. Однією з ключових особливостей проєкту стане цифрова провідниця — Марія Кречунєк, широко відома на Гуцульщині як Чукутиха.
Її образ було відтворено за допомогою сучасних технологій, при цьому основу для зовнішності, одягу та історичних деталей брали з архівних матеріалів. Організатори проєкту наголошують, що кожен елемент цифрового образу пройшов ретельний аналіз наукового консультанта проєкту.
Чукутиха розповідатиме історії гуцульською говіркою
Планується встановлення інформаційних знаків біля кожної з 12 локацій маршруту. Ці знаки міститимуть графічне зображення історичного об’єкта та QR-код. Після сканування QR-коду туристи потраплятимуть на спеціальну вебсторінку з описом місця та відео, де історію презентуватиме цифрова Чукутиха.
За словами заступниці голови правління громадської організації «Альянс розвитку» Ольги Гаврищук, провідниця говоритиме саме місцевим діалектом.
«Вона називається по-місцевому Чукутиха, але прізвище її Кречунєк, ім’я Марія. Вона буде розказувати все на гуцульському діалекті, тому антураж і присутність справжньої гуцулки в історії буде однозначно. А також в кінці кожної розповіді вона буде співати невеличку співанку про той самий об’єкт, про який розказує», — розповіла Ольга Гаврищук.
Авторкою співанок для відео стала сама Ольга Гаврищук. Таким чином організатори вирішили поєднати історичний матеріал із традиційною для Гуцульщини формою усної народної творчості.
Як за допомогою ШІ створювали цифрову гуцулку
Під час роботи над проєктом команда використовувала штучний інтелект (ШІ) для створення частини графіки та відео. Водночас окремі елементи художниця доопрацьовувала вручну, якщо технологія не могла точно відтворити необхідні історичні деталі.
Голос та співанки для цифрової Чукутихи також спочатку записували люди, після чого аудіоматеріал обробляли за допомогою технологій штучного інтелекту.
«Вона генерувала зображення за допомогою штучного інтелекту, а також домальовувала власноруч ті деталі, які штучний інтелект не зможе згенерувати. І також ми записували слова і співанки, пісні для Чукутихи, для нашої провідниці по маршруту самотужки і потім піддавали цей голос генерації штучного інтелекту», — розповіла Ольга Гаврищук.
Для створення зовнішності цифрової провідниці використовували архівні фотографії. Чукутиху зобразили у традиційному гуцульському одязі, хустині та автентичних прикрасах.
Чому провідницею маршруту обрали саме Чукутиху
Керівниця проєкту Марія Маківничук пояснила, що команда шукала людину, з якою туристи могли б легко асоціювати історії Гуцульщини. Серед відомих постатей краю зупинилися саме на Марії Кречунєк через її яскравий образ та тісний зв’язок із традиційною гуцульською співанкою.
«Найкраще запам’ятовуються історії, якщо вони асоціюються з якоюсь людиною. І коли людина розказує ці історії, то воно набагато більше закарбовується в пам’яті. Ми думали, кого обрати з наших видатних гуцульських людей, людей, які були дуже знатними на нашій території в минуле століття», — зазначила Марія Маківничук.
За її словами, Чукутиха була відома не лише своїм зовнішнім образом, а й унікальним умінням довго виконувати народні співанки.
«Вибрали пані Марію Кречунєк, Чукутиху, тому що вона була такою, такою антуражною, красивою жінкою, яка забавляла людей. Вона могла співати дуже довго співанки і безперервно, тому вона найкраще підійшла на цю роль», — розповіла керівниця проєкту.
Що відомо про проєкт «Мандрівка плаями Гуцульської столиці»
У Верховинській громаді готують до запуску мультимедійний туристичний маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці». Він об’єднає 12 історичних і культурних локацій, уздовж яких будуть встановлені інтерактивні інформаційні стенди.
Скануючи QR-код, туристи зможуть продовжити свою подорож на спеціально створеній платформі «Верховина Life». На цьому порталі будуть представлені розширені описи локацій, аудіо- та відеоматеріали, а також цифрові реконструкції відомих постатей і споруд минулих століть.
Серед об’єктів, які увійдуть до маршруту, — «Жидівський камінь», «Франкова вода», «Франків камінь», римо-католицький костел та музей «Гуцульщина» в Ільцях. Організатори зазначають, що частина цих місць нині є призабутою або збереглася лише частково, тому деякі локації можуть стати справжнім відкриттям навіть для місцевих жителів.
«Ми прагнемо об’єднати природні локації, культурну спадщину та місцеві історії в цілісний маршрут, який дозволить людям глибше пізнати наш край. Це історії про людей, традиції та місця, які формують ідентичність Гуцульщини», — заявила голова правління ГО «Альянс розвитку», керівниця проєкту Марія Маківничук.
Розробником маршруту став кандидат історичних наук, голова ГО «Етноекоцентр Гуцульщини» Ярослав Зеленчук. Він протягом понад трьох десятиліть збирав архівні матеріали, фотографії та інформацію про місцеві історико-культурні об’єкти.
«На території Верховинщини є дуже багато цікавинок, про які знають хіба що науковці, краєзнавці або люди зі спогадів старожилів. Якщо ми покажемо фотографії різних місць у різний час, цікаво розповімо історію та встановимо інформаційні знаки, то можемо повернути ці об’єкти до історико-культурної спадщини регіону», — переконаний Ярослав Зеленчук.
Проєкт «Мандрівка плаями Гуцульської столиці» реалізує ГО «Альянс розвитку» за підтримки Українського культурного фонду та благодійного фонду «МХП – громаді» в межах конкурсу «Культурні стежки громад». До команди також залучили істориків, краєзнавців, фахівців із культурної спадщини, представників туристичної сфери та місцевих жителів.
Партнерами проєкту стали громадські організації «Гуцулики», «Етноекоцентр «Гуцульщина», Верховинське районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Верховинська селищна рада. Офіційну презентацію маршруту планують провести на початку жовтня.
Хто така Марія Кречунєк — Чукутиха
Марія Кречунєк народилася 26 квітня 1836 року в Ясенові Горішньому, нині це Верхній Ясенів Верховинського району. Вона була відомою виконавицею гуцульських народних пісень і заробляла співом на весіллях.
За народними переказами, Чукутиха могла співати протягом трьох діб, жодного разу не повторивши пісню. Її чоловіка Йосипа Полєка називали Чукутом, звідси й походить прізвисько Марії.
Широку впізнаваність Чукутисі принесла не лише народна творчість. У 1926 році фотограф Микола Сеньковський зробив серію її портретів у святковому гуцульському вбранні, зокрема, створив відоме фото з люлькою.
У 1931 році портрет Чукутихи з люлькою представили на міжнародній європейській фотовиставці в Парижі, де світлина здобула гран-прі.
Марія Кречунєк померла у 1936 році у віці 99 років та похована у Верхньому Ясенові. У 2020 році в селі Рівня Верховинського району відкрили музей, присвячений Чукутисі, у будинку, де жила її онука.
Новий маршрут «Мандрівка плаями Гуцульської столиці» матиме протяжність близько 17 кілометрів та охоплюватиме локації у Буківці, Верхньому Ясенові, Криворівні, Верховині та Ільцях. Офіційну презентацію маршруту організатори планують провести на початку жовтня.
💡 Вердикт Шеф-повара:
Проєкт «Мандрівка плаями Гуцульської столиці» є чудовим прикладом поєднання історичної спадщини, сучасних технологій та місцевих традицій. Створення цифрового образу Чукутихи не лише оживляє минуле, але й робить його доступним та цікавим для сучасних туристів, використовуючи гуцульську говірку та автентичні співанки.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: versii.if.ua