Огляд дивертикулезу та дивертикуліту: причини, симптоми та лікування

Про головне: Дивертикульоз — це стан, при якому в стінках товстої кишки утворюються невеликі мішечки (дивертикули). Коли ці мішечки запалюються або інфікуються, це називається дивертикулітом, що може призвести до серйозних ускладнень.

Що таке дивертикульоз та дивертикуліт?

При дивертикульозі утворюються невеликі мішечки, що випинаються через слабкі місця в стінках товстої кишки, зазвичай у частині товстої кишки, яка називається сигмовидною кишкою, зліва в животі. Ці маленькі, схожі на бульбашки мішечки називаються дивертикулами.

Цей стан стає більш поширеним з віком. Наприклад, за оцінками, половина людей у Сполучених Штатах віком від 60 до 80 років мають дивертикульоз, але лише одна людина з 10 розвиває його до 40 років. Він однаково поширений серед жінок і чоловіків.

Якщо дивертикули запалюються або інфікуються, стан називається дивертикулітом.

Дивертикуліт може призвести до серйозних ускладнень, таких як абсцес, перфорація, кишкова непрохідність через внутрішні рубці або фістула, що є аномальним з’єднанням між двома органами. Рідкісне, але небезпечне для життя ускладнення, яке називається перитонітом, може виникнути, коли дивертикули розриваються, вивільняючи інфекцію в черевну порожнину.

Симптоми дивертикульозу та дивертикуліту

Більшість людей з дивертикульозом не мають жодних симптомів, але у деяких виникають легкі спазми, запор або здуття живота. Дивертикуліт викликає більш серйозні симптоми, включаючи будь-які з наступних, але особливо перші два:

• Постійний біль у животі
• Чутливість при натисканні в нижній частині живота, особливо зліва
• Гарячка
• Нудота
• Блювота
• Озноб
• Спазми
• Зміна випорожнень (запор або діарея)
• Більша різкість болю при диханні або різких рухах, таких як ходьба.

У людей з дивертикульозом може виникати кровотеча з нижніх відділів кишечника. Втрата крові може викликати слабкість і запаморочення.

Діагностика дивертикульозу та дивертикуліту

Цей стан стає більш поширеним з віком. Наприклад, за оцінками, половина людей у Сполучених Штатах віком від 60 до 80 років мають дивертикульоз, але лише одна людина з 10 розвиває його до 40 років. Він однаково поширений серед жінок і чоловіків. Однак, якщо ви не проходили колоноскопію, КТ-сканування живота або барієву клізму, ви б не знали про їх існування.

З іншого боку, дивертикуліт майже завжди викликає симптоми. Ваш лікар розпитає про вашу медичну історію, харчові звички, дієту та проведе фізичний огляд. Ваш лікар натисне на ваш живіт, щоб перевірити наявність болючості.

Виходячи з локалізації ваших симптомів, а також болю та болючості в животі, ваш лікар може поставити діагноз без подальших обстежень. Якщо ваш лікар не впевнений або стурбований можливим абсцесом чи іншими ускладненнями, він, ймовірно, призначить додаткові дослідження. Зазвичай це включає аналізи крові на ознаки інфекції та комп’ютерну томографію (КТ) живота.

Нижня кишкова кровотеча часто викликана пошкодженою кровоносною судиною в дивертикулі. Але часто буває дуже важко визначити точне місце кровотечі, навіть за допомогою колоноскопії.

Очікувана тривалість дивертикульозу та дивертикуліту

Дивертикули не зникають, якщо частина товстої кишки не видалена хірургічно. Дивертикульоз – це стан, що триває все життя і може контролюватися, в основному шляхом коригування дієти.

Симптоми дивертикуліту або кровотечі від дивертикульозу можуть зникнути протягом кількох днів після лікування, можуть тривати або погіршуватися у разі тяжкого захворювання чи ускладнень.

Профілактика дивертикульозу та дивертикуліту

Люди, чиї дієти містять велику кількість клітковини, менш схильні до розвитку дивертикулярної хвороби. Рекомендована добова норма споживання клітковини становить щонайменше 20 грамів на день, але більш здоровою метою є 35 грамів клітковини щодня, бажано з фруктів, овочів та злаків. Ваш лікар також може рекомендувати непросіяні висівки або продукт, що містить клітковину. Важливо поступово збільшувати споживання клітковини та пити більше води, щоб збільшити об’єм випорожнень, що зменшує тиск всередині кишечника.

Фізична активність також може знизити ризик дивертикульозу. Раніше багато лікарів рекомендували людям з дивертикульозом уникати горіхів, попкорну та продуктів з насінням. Це обмеження не було доведено як ефективне для запобігання дивертикуліту.

Лікування дивертикульозу та дивертикуліту

Єдиним можливим лікуванням дивертикульозу є збільшення споживання клітковини в раціоні. Клітковина не вилікує існуючі дивертикули, але може запобігти утворенню нових.

Якщо у вас є симптоми легкого дивертикуліту, ваш лікар може рекомендувати короткий період спостереження без антибіотиків. Специфічних дієтичних рекомендацій немає, але багато лікарів пропонують тимчасово дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини до зникнення симптомів. Якщо діагноз невизначений, зазвичай призначають КТ-сканування живота. Залежно від результатів, ваш лікар зможе вирішити, чи лікувати вдома пероральними антибіотиками, чи внутрішньовенними (ВВ) антибіотиками, вдома або в лікарні.

Якщо гарячка та біль тривають, у вас може розвинутися ускладнений дивертикуліт. Наприклад, абсцес може розвинутися, коли дивертикул перфорується (утворює отвір). Абсцес – це скупчення гною. Хірург допоможе вашому лікарю спланувати наступний крок: дренування або операцію. Вибір залежить від ступеня проблеми та вашого загального стану здоров’я. Дренування означає, що хірург видаляє гній.

Операція також може знадобитися під час госпіталізації для лікування особливо тяжкого нападу дивертикуліту. Екстрена операція потрібна, якщо абсцес розривається і викликає перитоніт, найсерйозніше потенційне ускладнення дивертикуліту. Перитоніт вимагає хірургічного втручання, а також внутрішньовенних антибіотиків.

При стійкій або рецидивуючій кровотечі від дивертикульозу операція може бути єдиним варіантом.

Найпоширеніша процедура, відома як резекція товстої кишки, передбачає видалення частини товстої кишки, що містить кровоточиві дивертикули, і з’єднання кінців.

Під час екстрених випадків резекція товстої кишки часто проводиться у два етапи. Спочатку видаляється частина товстої кишки, але через інфекцію безпечно з’єднати кінці неможливо. Натомість хірург створює тимчасовий отвір, або стому, в животі і з’єднує з ним товсту кишку, процедура, що називається колостомією. До стоми прикріплюється мішок для збору калу. Пізніше проводиться друга операція для повторного з’єднання кінця товстої кишки та видалення колостоми.

Після успішного лікування дивертикуліту ваш лікар зазвичай рекомендуватиме дієту з високим вмістом клітковини. Згодом вам може знадобитися пройти процедуру, яка називається колоноскопія, що є внутрішнім дослідженням товстої кишки.

Загалом, операція не рекомендується після одного або навіть двох нападів без ускладнень. Однак вона зазвичай рекомендується після третього епізоду в тій самій ділянці товстої кишки.

Повторні напади дивертикуліту можуть призвести до внутрішнього рубцювання та звуження товстої кишки, що також може потребувати хірургічного видалення частини товстої кишки.

Коли звертатися до лікаря

Зверніться до лікаря, якщо біль у животі в одній ділянці триває довше кількох годин, особливо якщо він посилюється або супроводжується гарячкою.

Прогноз

При належному лікуванні та дієті з високим вмістом клітковини прогноз для людей з дивертикульозом та неускладненим дивертикулітом відмінний. Більшість людей з дивертикульозом ніколи не мають симптомів.

Люди, які страждають на дивертикуліт, зазвичай покращуються протягом двох-чотирьох днів після початку лікування. Понад 85% пацієнтів одужують завдяки спокою та рідкій дієті, з антибіотиками або без них. Більшість ніколи не мають другого епізоду дивертикуліту.

Прогноз варіюється, якщо виникають ускладнення, і є особливо серйозним у випадку перитоніту.

Приблизно 90% людей, яким провели резекцію товстої кишки, не мають рецидивів симптомів після операції.

Додаткова інформація

Національний інститут діабету, хвороб органів травлення та нирок
https://www.niddk.nih.gov/

Про рецензента

Говард Е. ЛеВайн, доктор медицини, головний медичний редактор Harvard Health Publishing; член редакційної консультативної ради Harvard Health Publishing

Доктор Говард Е. ЛеВайн – лікар-інтерніст, який практикує в Brigham and Women’s Hospital у Бостоні, головний медичний редактор Harvard Health Publishing та головний редактор Harvard Men’s Health Watch. Дивитися повне резюме. Переглянути всі пости від Говарда Е. ЛеВайна, доктора медицини.

Відмова від відповідальності:

Як послугу для наших читачів, Harvard Health Publishing надає доступ до нашої бібліотеки архівного контенту. Будь ласка, зверніть увагу на дату останнього перегляду або оновлення всіх статей.

Жоден вміст на цьому сайті, незалежно від дати, ніколи не повинен використовуватися як заміна прямої медичної поради від вашого лікаря або іншого кваліфікованого клініциста.

Оригінал статті: www.health.harvard.edu