Фруктозу часто вважають «легшим» і дієтичнішим цукром, ніж глюкозу. Однак вчені з’ясували, що саме фруктоза здатна провокувати метаболічні порушення, що ведуть до накопичення жиру, обмінних розладів та дефіциту енергії.
Фруктоза часто сприймається як «м’якша» альтернатива звичайним солодощам: вона слабше впливає на рівень цукру та інсуліну в крові порівняно з глюкозою чи сахарозою. Однак нещодавнє дослідження вчених з Університету Колорадо (США) показало, що фруктоза в організмі має свої метаболічні шляхи, пов’язані з набором ваги та обмінними порушеннями.
Звичайний цукор (глюкоза) включається в енергетичний обмін через ланцюг суворо регульованих реакцій. Клітина «відстежує» рівень енергії та за потреби уповільнює або прискорює процеси накопичення глюкози та її витрати.
Більша частина фруктози з кишківника надходить до печінки, де вона переробляється за участю ферменту фруктокінази. На цей процес практично не впливають поточні енергетичні потреби клітини та гормональні сигнали. Тобто її метаболізм не залежить від того, чи потребує організм енергії в даний момент. До чого це призводить?
- Швидко витрачається АТФ – універсальне джерело енергії в клітині,
- Накопичуються проміжні метаболіти,
- Активується де-ново ліпогенез – синтез жирів у печінці.
Зниження доступності АТФ сприймається клітиною як енергетичний дефіцит. У відповідь запускаються механізми, спрямовані на накопичення енергії, насамперед у вигляді жиру. Додатково утворюються сполуки, пов’язані з метаболічним стресом, включаючи сечову кислоту, що може посилювати окислювальний стрес і впливати на чутливість тканин до інсуліну.
Саме тому надлишок фруктози в харчуванні пов’язаний із виникненням таких проблем, як:
- Збільшення об’єму вісцеральної жирової тканини (тобто жир, що оточує внутрішні органи),
- Підвищення ризику розвитку метаболічного синдрому, інсулінорезистентності та діабету;
- Відчуття втоми, занепад сил;
- Порушення роботи печінки, підвищення ймовірності розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки.
При цьому йдеться не лише про додану фруктозу. В організмі вона може синтезуватися і з глюкози – через так званий поліоловий шлях, особливо при надлишку вуглеводів.
Хоча фруктоза, можливо, колись виконувала еволюційну функцію, допомагаючи організму накопичувати енергію, необхідну для виживання в умовах браку їжі, в сучасних умовах постійної доступності продуктів харчування ці ж механізми тепер сприяють розвитку хронічних захворювань.
Річард Джонсон
Доктор медичних наук, професор Університету Колорадо
Практичний висновок
Вчені кажуть, що мова не йде про відмову від фруктів і ягід: у них фруктоза міститься в помірних кількостях і надходить разом з клітковиною, яка сповільнює всмоктування та впливає на метаболічну відповідь.
Основне навантаження припадає на додані джерела – солодкі напої, соки, сиропи, десерти та продукти з доданими цукрами. Саме в такому вигляді фруктоза швидше надходить до печінки у високих концентраціях і активніше залучається до описаних метаболічних процесів. Раніше ми писали про те, чи потрібно відмовлятися від вуглеводів у дієті.
Джерела
- Johnson, R.J., Lanaspa, M.A., Tolan, D.R. et al. Fructose: metabolic signal and modern hazard. Nat Metab (2026). https://doi.org/10.1038/s42255-026-01506-y
Якщо ви помітили помилку чи неточність, будь ласка,
🍽️ Думка редакції «Шеф-Повар»:
Ці висновки вчених підкреслюють важливість усвідомленого споживання продуктів, що містять доданий цукор, особливо у вигляді рідких форм, які швидко потрапляють до організму. Для кулінарних ентузіастів це означає не тільки зваженіший підхід до вибору інгредієнтів, але й потенційну мотивацію до пошуку більш здорових альтернатив для підсолодження страв, а також розуміння того, що навіть «природний» цукор з фруктів у великих кількостях може мати негативні наслідки, якщо споживається поза природним контекстом (наприклад, у вигляді соків чи смузі).
Подробиці можна знайти на сайті: www.gastronom.ru